Помолюсь за Україну, за красу її – калину, 
 За високі сині гори і родючиї поля, 
 Хай там що говорять люди, та добро між нами буде, 
 Бо зі мною Україна і її свята земля!

Заспівай, мій соловейку, заспівай. 
 Розкажи про кольоровий небокрай. 
 Як на сонці чорнобривці розцвітуть 
 І, прошу, про Україну не забудь

Посеред Європи молода та сильна 
 Стоїть гордо Україна співуча і вільна 
 Її мова солов’їна на весь світ лунає 
 Квітне у віршах, поемах, в душах визріває

 Україна, ти єдина, 
 Добродушна, як дитина, 
 Щира, вірна та гостинна, 
 Богом створена країна!

Боже, Україну збережи 
 Від наруги, розбрату та горя. 
 Хто межує з нами, накажи, 
 Спокій щоб дали на суші й з моря

Є така земля, де родились ти і я, 
 Де в гаях зелених лине пісня солов’їна. 
 Золоті світанки, вечори – співанки, 
 Цвіт калини, вербів коси,чисті роси

Зорі в небі, наче зерня, 
 Шлях Чумацький, мов ріка. 
 Якщо любиш рідну землю, 
 Будуть ріки молока

Україна наша мати 
 Рідна земле ти моя 
 Я люблю твої діброви 
 Ріки, гори і моря

Тобі, Україно, тобі, Європейська Державо, 
 Присвячуєм нині найкращі сторінки життя, 
 У храмі науки тобі, Батьківщино, на славу 
 Упевненим кроком сьогодні йдемо в майбуття! 
 

Краю солов'їний, материнська пісня, 
 Зорі калинові, запашні жита, 
 Буковинська ватра, полічка подільська - 
 Це моя країна, це моя земля!

 Жовтий колір пшеничного лану, 
 Синє небо, вкраїнський наш стяг, 
 Україно, ти сильною станеш, 
 Бо ти вибрала правильний шлях!

Ти подивись яка краса 
 У річку впали небеса. 
 І верби по коліна у воді, 
 Вітають ранок соняхи руді. 
 Прокидається Україна, 
 Посміхається, мов дитина

 Вишиваю вишиванку ясним золотом, 
 теплим-теплим наче сонце на весні, 
 заквічаю візерунками прозорими, 
 в вишиванку одягну мої пісні

Мова українська, пісня материнська, 
 Шепіт очерету, солов’їний спів, 
 Зоряне намисто, райдуга барвиста – 
 В кожнім нашім слові із-покон віків

Не сумуй,моя Вкраїно,буде в нас і в будень свято, 
 Доки ще цвіте калина-доти ми усі багаті

Пісні дитинства всі я пам’ятаю 
 Мелодії не можна ці забуть 
 Про пісні, що завжди я всіх вітаю 
 Мене українкою зовуть

Доля дарує нам крила широкі без лету. 
 Ночі безсонні, неспокій і рими поета, 
 Розуму гострому в миті святкові прозріння, 
 Вітру – вітрила, а роду людському коріння!

Я маленька українка, але скоро підросту, 
 Україну, рідну неньку возвеличу, як святу

Ми діти твої, Україно, 
 Хай сонце нам сяє і пісня луна. 
 Ми діти твої, Україно, 
 Ти в серці назавжди одна