Доля дарує нам крила широкі без лету. 
 Ночі безсонні, неспокій і рими поета, 
 Розуму гострому в миті святкові прозріння, 
 Вітру – вітрила, а роду людському коріння!

Я маленька українка, але скоро підросту, 
 Україну, рідну неньку возвеличу, як святу

Ми діти твої, Україно, 
 Хай сонце нам сяє і пісня луна. 
 Ми діти твої, Україно, 
 Ти в серці назавжди одна

Нанизую слова, немов намисто, 
 Із слів складаю пісню солов'їну. 
 Як джерело натхненне і пречисте, 
 Батьківська мова рідної країни

Чути десь далеко солов'я 
 І летять лелеки десь здаля, 
 В серці Україна - знаю я - 
 І для неї пісенька моя! 

 Зорі в небі, наче зерня, 
 Шлях Чумацький, мов ріка, 
 Якщо люиш рідну землю, будуть ріки молока

 Ой питає дiвчина, питає i мрiє 
 Чи на свiтi є любов, що як сонце грiє

Моя країна море-степ без краю, 
 І сонце, що від обрію росте. 
 Я народилась тут 
 І пісню вам співаю 
 Про вітер і колосся золоте

 Коли я вийду аж на гору, від мене, сонце, не втечи, 
 Дай я до тебе заговорю, а ти світи, не обпечи

Наша доля - роки буремні, поклик волі, 
 Та не даремно 
 Ми воювали за родину, ми захищали Україну

 У кожної людини є часточка землі, 
 яка є наймиліша в цілім світі. 
 І люблять землю цю дорослі та малі 
 бо там свій перший крок ступають діти

 Кожен день і кожен ранок люди вірять в добрий час. 
 Рідна мати й рідний батько моляться за нас. 
 За щасливу нашу долю, що у неба рука 
 І за рідну Україну співаю я

Я маленька україночка, 
 Я краплинка,я сльозиночка. 
 Сонечко всміхається кожну мить. 
 Моя пісня до серця летить

Прокидайся, Україно, день постукав у вікно, 
 Під вікном твоїм калина розцвіла уже давно, 
 У садочку на світанні заспівали солов'ї, 
 І сорочки вишивані всі дівчата зодягли

Сонце у небі вже не світило 
 Падало в прірву болю і сліз. 
 З неба скотилось і почорніло 
 Снайпера кулю благало спинись

 
 Добрий день вам, людоньки, добрий день. 
 Хай лунає радісно дзвін пісень! 
 Прийдуть щастя й доленька на зорі - 
 І не буде горечка на землі!

 Друзі єднаймося і не цураймося, 
 Бо Україна одна, 
 Вічна й нескоренна з самого кореня 
 Піснею квітне вона