Наталочка-школярочка вже ростом не мала. Вона цієї осені у перший клас пішла. В дарунок першокласниці щасливий день приніс І соковиті яблука, і золото беріз
Спасибі Вам наш керівник, що вогник ніжності не зник
У Ваших лагідних очахза довгий час.
За світлу правду і добро, за Вашу мудрість і тепло,
За те ,що щиро Ви усіх любили нас
Скільки років ще мине, щось із роками забуду.
Ті, що навчали мене в пам'яті завжди будуть.
Щирі мої вчителі, ніжні і добрі, як мати.
Мало всіх квітів землі щоб мою шану віддати
Коли осінь-чарівниця золотом прикрасить все
Із шкільного двору вітер дзвін веселий донесе,
Кличе малюків до школи він у цей чудовий час,
Вчитель їх веде за руку перший раз у перший клас
У житті у кожного є друзі, та найкращі друзі - вчителі.
Бо вони багато дуже знають і відкриті серцем для усіх. Вчитель навчить, вчитель підкаже, він допоможе, і простить.
Ми Вас шануєм, поважаєм, ми Вам бажаєм добре жить
Закотився день за обрій, опустився вечір добрий,
І чаклунка-ніч розкрила в небі зоряні вітрила.
Все затихло - ліс і річка, слон і пташка невеличка,
Все затихло - і навколо все заснуло, навіть школа
Для батьків я ще маленька доня, та у класі я вже не дитя.
Хлопці хочуть всі дружить зі мною, пропонують руку і життя.
А мені байдуже, вони набридли вже, в мене інший хлопця ідеал. Пан вчитель молодий у нас, наш вчитель, любить тебе клас.
Мій вчитель, я тебе люблю, ну поміть же посмішку мою.
Йде школярочка до школи, у руці портфель несе, Усміхнувсь до неї ранок, усміхнулося усе. Школярочка мила, ніжне, сонячне дівча, Небо України у твоїх очах